Заняття фортеці Єріван військами Османа у 1724 р.

Гараев Ельчин Теймур огли
доктор філософії по історії, провідний науковий співробітник Інституту Історії ім. А. А. Бакиханова Національної Академії Наук Азербайджану, e-mail:matlabm@yandex.ru

Цитувати статтю:

Гараев Ельчин Теймур огли. Заняття фортеці Єріван військами Османа у 1724 р. / Гараев Ельчин Теймур огли// Науковий вісник Одеського національного економічного університету: зб. наук. праць; за ред.: М.Д. Балджи (голов. ред.). (ISSN 2409-9260). – Одеса: Одеський національний економічний університет. – 2018. – № 4(256). – С. 197-207.

Анотація

Економіческій і політична криза, що стався в державі Сефевідів в кінці XVII- початку XVIII ст., Зробив величезний вплив і на міжнародне становище цієї держави. Османська та Російська імперії, скориставшись важким становищем Сефевідської держави, приступили до вторгнення на територію Південного Кавказу. Протистояння імперій завершилося укладенням в 1724 р Стамбульського мирного договору. За умовами Стамбульського договору, прикаспійські землі від Дербента до Решта перейшли під контроль Росії, а західні території Сефевідської держави до Османської імперії. Після цього почалося вторгнення османських військ в Азербайджан і незабаром західні території Сефевідської держави були зайняті ними. Стаття присвячена воєнного походу Oсманской військ в Єреван влітку 1724 р Офіційні кола Османської імперії приділяли особливу увагу Ериванському регіону, який перебував на стику шляхів, що ведуть до Сефевідської державі. Тому влітку 1724 року 30 тисячне османське військо під командуванням правителя ДіярбекраАріфа Ахмед-паші зробило наступ на Ериванське регіон. За рахунок величезних втрат османське військо, осадивши фортеця Єреван, опанувало нею. Облога фортеці почалася на початку липня і продовжує до 1 жовтня. Аналіз джерел свідчить про те, що населення фортеці Еривань отбілo 4 широкомасштабних настання Oсманской військ протягом трьох місяців, заподіявши величезних втрат противнику. Втративши надію на отримання допомоги від центральної влади, еріванци змушені були призупинити сопротівленіе.В результаті її захоплення в руки османів перейшли 79 гармат, ключі відкріпив і навіть шабля, довжиною в сім п'ядей, яка на початку XVII століття була повішена самим Шахом Аббасом (1587- тисяча шістсот двадцять дев'ять) на ворота фортеці Єрівань. Падіння фортеці Еривань призвело до завоювання всієї Єріванська провінції османськими військами.

Ключові слова

Єріван, провінція, фортеця, наступ, опір, османські війська.

JEL classification:

УДК: 94 (479.24)

Література

1. Абдурахманов А.А. Азербайджан во взаимоотношениях его с Россией, Турцией и Ираном в первой половине XVIII в. /А.А. Абдурахманов.- Баку: Изд-во АН Азерб. ССР, 1964, 99 с.
2. Алиев Ф.М. Антииранские выступления и борьба против турецкой оккупации в Азербайджане в первой половине XVIII века. / Ф.М.Алиев.- Баку: Элм, 1975, 230 с.
3. Армянская анонимная хроника. 1722-1736 гг., Баку:Элм, 1988, 64 с.
4. Бутков П.Г. Материалы для новой истории Кавказа с 1722 по 1803 г.г. / П.Г.Бутков.- СПб., 1869, т.1.
5. Бутурлин Д.Военная история походов россиян в XVIII веке. (частъ вторая, заключающая описание персидской войны с 1722по 1734 гг. перевод с французского штабс-капитанКорнилович). / Д.Бутурлин.- СПб:1893, 255с.
6. Kаmani M. Revan feth-namesi. см. Aktepe M.Münir Osmanlı-İran münasebetleri, 1720-1724. / М.Камани.-Стамбул: 1970, с.45-70. (на турк.яз )
7. Левиатов В.Н. Очерки из истории Азербайджана в XVIII веке. / В.Н.Левиатов. Баку: Из-во АН Азерб. ССР, 1948, 227 с.
8. Мелгунов Г.В. Поход Петра Великого в Персию. / Г.В.Мелгунов. - СПб: «Русский вестник»,1874, т.110.
9. Научный архив Института истории им. А.А.Бакиханова Национальной Академии Наук Азербайджана, д.1795 (3).
10. Хаммер И.Ф. История Османского государства/И.Ф.Хаммер.Т.7. НАН Азербайджана, Научный архив Институт истории им. А.А.Бакиханова, ф.1, д.8389.
11. Ханвей Д. Исторический очерк британской торговли на Каспийском море, с журналом автора о путешествии из Англии через Россию и Персию и обратно через Россию, Германию и Голландию. Т.II (перевод с англ. яз.Л.М.Кирякова). НАНА, Научный архив Институт истории им. А.А.Бакиханова, ф.1, л.1, д.158.