Основні напрями підвищення продуктивності праці персоналу в сучасних умовах

Танасюк Ірина
кандидат економічних наук, доцент, Одеський національний економічний університет, e-mail:orlenko20022015@gmail.com

Орленко Ольга
старший викладач, Одеський національний економічний університет, e-mail:orlenko20022015@gmail.com

Цитувати статтю:

Танасюк Ірина, Орленко Ольга. Основні напрями підвищення продуктивності праці персоналу в сучасних умовах. / І. Танасюк, О. Орленко // Науковий вісник Одеського національного економічного університету: зб. наук. праць; за ред.: М.Д. Балджи (голов. ред.). (ISSN 2409-9260). – Одеса: Одеський національний економічний університет. – 2018. – № 11(263). – С. 179-196

Анотація

У статті розглянуто сутність продуктивності праці персоналу та значення її росту в сучасних економічних умовах. Проаналізовано динаміку продуктивності праці персоналу олійно-жирових підприємств протягом 2014-2016 рр. Обґрунтовано доцільність застосування множинного кореляційно-регресійного аналізу для виявлення кількісної взаємозалежності між продуктивністю праці та чинниками, які впливають на її рівень на підприємствах олійно-жирового сектора. Пошук майбутніх напрямів збільшення рівня продуктивності праці запропоновано здійснювати на основі активізації дії виявлених за допомогою кореляційно-регресійного аналізу найбільш впливових чинників. Розроблена економіко-математична модель дозволила обґрунтувати перспективні напрями підвищення продуктивності праці персоналу олійно-жирових підприємств, а саме: розвиток трансферу технологій, застосування організаційно-економічних інновацій та розвиток соціального партнерства між різними суб'єктами трудових відносин. Продемонстровано, що трансфер технологій сприятиме більш швидкому поширенню досягнень науково-технічного процесу на підприємствах за рахунок створення відповідних умов як на рівні держави, так і на рівні окремого підприємства. Доведено, що застосування нової техніки та технологій на підприємстві потрібно одночасно здійснювати з перебудовою методів організації та управління, тобто запровадженням організаційно-управлінських інновацій, в т.ч. корпоративних систем управління. Наголошено, що успіх реалізації розроблених заходів підвищення продуктивності праці буде повністю залежати від рівня вмотивованості персоналу підприємства, який можливо покращити за рахунок створення соціального партнерства між керівництвом і робітниками підприємства та забезпечення належного рівня соціальної відповідальності олійно-жирових підприємств.

Ключові слова

продуктивність праці, економіко-статистична модель, кореляційно-регресійний аналіз, олійно-жирові підприємства, трансфер технологій, соціальне партнерство.

JEL classification: М200

УДК: 331.108:331.101.6

Література

1. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 300 с.
2. Система розкриття інформації на фондовому ринку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://smida.gov.ua
3. Янковой А.Г. Математико-статистические методы и модели в управлении предприятием: Учебное пособие. – Одесса: ОНЭУ, 2014. – 250 с.
4. The Global Competitiveness Report2016-2017. – [Electronic resource]. – Access mode: www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2016-17.pdf
5. Кащук К.М., Зінчук Т. О. Трансфер інноваційних технологій: сутність та значення у розвитку вітчизняної економіки / Т. О. Зінчук, К. М. Кащук // Зб. наук. пр. Таврійського держ. агротехнологічного ун-ту (економічні науки) / за ред. М. Ф. Кропивка. – 2012. – № 2 (18), т. 4. – С. 199– 208
6. Чобіток В., Боровок Є. Мотивації як фактор підвищення продуктивності праці на підприємстві. Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2013. – № 42. – С. 342–346
7. Соціальна відповідальність у трудових відносинах: теорія, практика, регулювання ризиків: [монографія] / О.А. Грішнова, Г.Ю. Міщук, О.О. Олійник. — Рівне: НУВГП, 2014. — 216 с.
8. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку: [монографія]; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501с.
9. Колот А. М. Соціальне партнерство як інститут формування консолідованої соціальної відповідальності : теоретичні засади // Соціальна економіка. – 2013. – № 1. – С. 81–90