Державне регулювання високотехнологічного бізнесу: економічно-правовий аспект

Захарченко Наталя Вячеславівна
доктор економічних наук, професор кафедри економіки, права та управління бізнесом, Одеський національний економічний університет, м. Одеса, Україна, e-mail:nvzakharchenko777@gmail.com, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9895-531Х

Каражия Едуард Андрійович
старший викладач кафедри економіки, права та управління бізнесом, Одеський національний економічний університет, м. Одеса, Україна, e-mail:edkarazhiya@gmail.com, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3609-2432

Райлян Олег Георгійович
викладач кафедри економіки, права та управління бізнесом, Одеський національний економічний університет, м. Одеса, Україна, e-mail:fidesoleg@gmail.com, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4365-0754

Цитувати статтю:

Захарченко Н.В., Каражия Е.А., Райлян О.Г. Державне регулювання високотехнологічного бізнесу: економічно-правовий аспект. Науковий вісник Одеського національного економічного університету: зб. наук. праць; за ред.: В.В. Коваленко (голов. ред.). (ISSN 2409-9260). Одеса: Одеський національний економічний університет. 2021. № 9-10 (286-287). С. 132-138.

Анотація

У статті розкрито основні фактори, що обумовлюють необхідність державного регулювання високотехнологічної підприємницької діяльності на основі інновацій. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових методів гносеології: теоретичного узагальнення, структурно-функціонального аналізу, прогнозування, методу графічного моделювання. За результатами дослідження встановлено, що механізм державного регулювання підприємницької діяльності представлений сукупністю функціональних підсистем організаційно-правового, фінансового, стимулюючого та підтримуючого, контролюючого впливу. Легітимізація цього механізму здійснюється завдяки системі юридичних норм, які врегульовують питання організації, регулювання та здійснення підприємницької діяльності. Саме тому, автори дійшли висновку, що державі необхідно переглянути всі види економічної політики (структурної, організаційно-управлінської, бюджетно-податкової, фінансово-кредитної, тарифно-цінової, митної, експортно-імпортної), трансформуючи її в напрямку формування високотехнологічності. Методи, способи, форми, засоби державного регулювання підприємницької діяльності повинні носити яскраво виражений високотехнологічний характер. Вирішення цієї задачі бачиться у пошуку шляхів вдосконалення державного регулювання. З цього питання у статті сформульовано ряд принципових пропозицій. Очевидно, що досягнення бажаного результату стає неможливим без застосування регуляторних інструментів, які передбачають використання правових засобів регулювання (нормативні акти, постанови, директиви, правила тощо) соціальних і ринкових взаємодій між суб’єктами економічної діяльності в інноваційнотехнологічному процесі. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформована модель може бути використана у процесі оцінки ефективності державної політики у сфері регулювання підприємництва.

Ключові слова

держава, регулювання, інновація, підприємництво, високотехнологічна діяльність.

JEL classification: О320, О380, К300; DOI: 10.32680/2409-9260-2021-9-10-286-287-132-138

УДК: 346.26

Література

1. Андрейченко А.В., Сментина Н.В. Державна політика у сфері розвитку безвідходного агровиробництва. Приазовський економічний вісник. 2020. Вип. 2 (19). С. 23-28.
2. Бавико О. Є. Необхідність державного регулювання підприємництва та механізми його здійснення. Ефективна економіка. 2017. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=5985
3. Біла І. С., Салатюк Н. М. Світовий досвід державного регулювання підприємництва. Світова економіка та міжнародні відносини. Проблеми економіки. № 1. 2014. URL: https:// www.problecon.com/export_pdf/problems-of-economy-2014-1_0-pages-26_30.pdf
4. Беспалов А., Горбаченко С. Управлінські інновації, як важіль забезпечення стратегічного розвитку. Науковий вісник [Одеського національного економічного університету]. 2018. № 1. С. 59-70. URL: http://nbuv. gov. ua/UJRN/Nv_2018_1_7
5. Гладинець Н. Ю. Концептуальні засади формування механізму регулювання інноваційної діяльності в регіоні. Науковий вісник Ужгородського університету. 2011. № 33. Ч. 1. С. 74–79.
6. Захарченко Н.В. Регулювання високотехнологічного ресурсу в інноваційному розвитку економіки України. Технологический аудит и резервы производства. 2018. Т. 3. Вып. 5 (23). С. 67-71.
7. Маматова Л. Ш. Правове забезпечення підприємницької діяльності в Україні. Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Економічні науки: Зб. наук. праць. Маріуполь: ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», 2018. Вип. 35. С. 33-40.
8. Про інноваційну діяльність : Закон України від 04.07.2002 No 40–IV. URL: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/card/40-15 (дата звернення: 01.05.2021).
9. Про схвалення Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року» : Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 р. № 526-р. Урядовий кур'єр. 2019. 30 лип. № 143.
10. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг : Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text (дата звернення: 01.05.2021).
11. Сенишин О. С., Горинь М. О., Кундицький О. О. Державне регулювання економіки : навч. посібник. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2014. 334 с.
12. Сментина Н., Фіалковська А. Державне регулювання «зеленого» розвитку на рівні об’єднаних територіальних громад. Світові тенденції розвитку зеленої економіки: регіональні аспекти і межі зростання: Матеріали ХІ міжнародної науково-практичної конференції. Херсонський національний технічний університет. 2019. С. 93-96.
13. Шарко М. В. Формирование инновационного потенциала предприятий : монографія. Херсон: Гринь Д.С., 2014. 288с.
14. Шумпетер Й. Теорія економічного розвитку. Дослідження прибутків, капіталу, кредиту, відсотка та економічного циклу. Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. 244 с.