Затвердження основних принципів поведінкової економіки

Андрієвська Євгенія Валеріївна
кандидат економічних наук, ст. викладач кафедри економіки, права та управління бізнесом, Одеський національний економічний університет, м. Одеса, Україна, e-mail: e.andrievskaja2010@gmail.com, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9284-1370

Цитувати статтю:

Андрієвська Є. В. Затвердження основних принципів поведінкової економіки. Науковий вісник Одеського національного економічного університету: зб. наук. праць; за ред.: В.В. Коваленко (голов. ред.). (ISSN 2409-9260). Одеса: Одеський національний економічний університет. 2021. № 11-12(288-289). С. 110-115.

Анотація

Сучасна неокласична економічна теорія (фундаменталізм), була неточною в цілій низці своїх базових уявлень. Особливо це виявилося у вірі у раціональність людини (як учасника економічної діяльності). Альтернативною теорією стала поведінкова економіка. Один з найбільш відомих поведінкових економістів, К. Камарер, написав у своєму дослідженні: «В основі поведінкової економіки закладена впевненість в тому, що збільшення реальності психологічних основ у економічному аналізі покращить економічну теорію на її власних початках, надаючи можливість проникнути до суті (процесів), робити кращі прогнози відносно реальних феноменів та пропонувати кращу політику» [1, с 3]. В основі поведінкової економіки лежали дослідження поведінки людини щодо економічного середовища. Ці дослідження дали можливість розглядати поведінку індивідів використовуючи складні та змістовні моделі, чого не змогла зробити неокласика. Завдяки поведінковій економіці по-новому стали розглядати питання економічної політики, зокрема, такі як рівень участі держави в економіці та втручання його в життя громадян.

Ключові слова

поведінкова економіка, поведінка людини, прийняття рішень.

JEL classification: A120; A140; B120; B130; DOI: 10.32680/2409-9260-2021-11-12-288-289-110-115

УДК: 330.821

Література

1. Camerer C.F. Behavioral Economics: Past, Present, Future. Princeton University Press, 2004. P. 3-52.
2. Нейман, Дж. Теория игр и экономическое поведение. М. Наука, 1970. 708 с.
3. Фридман, М. Методология позитивной экономической науки. THESIS. 1994. Вып. 4. С. 20–52.
4. Maurice, Allais. Le comportement de l'homme rationnel devant le risque: critique des postulats et axiomes de l'école américaine. Econometrica. April 1953. V. 21. № 2. P. 503–549. DOI: https://doi.org/10.2307/1907921
5. Simon, H. A. Models of Man. Economica. 1957. № 24 (96). P. 382.
6. Kahneman, D. Prospect theory: An analysis of decision under risk. Econometrica, 1979. № 47. P 263–291.
7. Angner, A. A Course in Behavioral Economics. Palgrave Macmillan. 2012. 272 р.
8. Holden, S. Implications of insights from behavioral economics for macroeconomic models. Norges Bank’s working papers. 2012. № 12. P. 33.
9. Thaler, R. Toward a positive theory of consumer choice. Journal of Economic Behavior & Organization. 1980. № 1 (1). P. 39–60.
10. Thaler, R. Public Policy toward Life Saving: Should Consumer Preferences Rule? Journal of Policy Analysis and Management. 1982. № 1 (2). P. 223-242.
11. Thaler, R. Mental Accounting and Consumer Choice. Marketing Science. 2008. Vol. 27. №. 1 (January–February), Р. 15–25.
12. Mental Accounting. URL: http://www.investopedia.com/terms/m/mentalaccounting.asp (дата звернення: 29.11.2021) 13. De Bondt. Does the Stock Market Overreact? Journal of Finance, American Finance Association. 1985. Vol. 40 (3). P. 793–805.
13. Thaler, R. H. (ed.) Advances in Behavioral Finance. Volume II. URL: http://dx.doi. org/10.1515/9781400829125 (дата звернення: 30.11.2021)
14. Shefrin, H. M. The behavioral life-cycle hypothesis. Economic Inquiry. 1988. № 26 (4). P. 609–643.
15. Journal of Economic Perspectives. URL: https://www.aeaweb.org/journals/jep#JEPinfo (дата звернення: 30.11.2021)
16. Kahneman, D. Maps of Bounded Rationality: Psychology for Behavioral Economics. American Economic Review. 2003. № 93 (5). P. 1449– 1475.
17. Ариэли, Д. Поведенческая экономика. М. Манн, Иванов и Фарбер, 2013. 296 с.
18. Thaler, R. Some empirical evidence on dynamic inconsistency. Economics Letters. 1981. N 8 (3). P. 201–207.
19. Loewenstein, G. Anomalies in Intertemporal Choice: Evidence and an Interpretation. The Quarterly Journal of Economics. 1992. № 107 (2). P. 573–597.
20. Green, L. Discounting of delayed rewards: A life span comparison. Psychological Science. 1994. № 5 (1). P. 33–36.
21. Van den Bos, W. Towards a general model of temporal discounting. Journal of the Experimental Analysis of Behavior. 2012. № 99 (1). P. 58–73.