Забезпечення сталого розвитку підприємства: теоретичний аспект

Гудзь Тетяна Павлівна
доктор економічних наук, професор кафедри фінансів та банківської справи, Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», м. Полтава, Україна, e-mail: gtp9@ukr.net, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2310-5425

Проскурня Назар
здобувач третього (освітньо-наукового) рівня ступеня доктора філософії зі спеціальності 073 Менеджмент, Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», м. Полтава, Україна, e-mail: proskurnianazar@gmail.com, ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-7969-9659

Цитувати статтю:

Гудзь Т. П., Проскурня Н. В. Забезпечення сталого розвитку підприємства: теоретичний аспект. Науковий вісник Одеського національного економічного університету: зб. наук. праць; за ред.: В.В. Коваленко (голов. ред.). (ISSN 2409-9260). Одеса: Одеський національний економічний університет. 2023. № 3-4 (304-305). С. 7-12.

Анотація

Мета статті полягає у розкритті нових теоретичних аспектів формування сталого розвитку підприємства через дослідження його методологічного взаємозв’язку з категоріями сучасної екосистеми бізнесу. Поставлена мета досягається послідовним вирішенням завдань з використанням діалектичного та логічного підходів, методів індукції та дедукції, аналізу та синтезу, комплексного та системного підходів. Доведено, що сталий розвиток являє собою спіралевидний процес прогресивної зміни станів рівноваги від нижчих до якісно вищих рівнів. Кількісною характеристикою рівноваги визначено наявний потенціал підприємства, достатній для реалізації місії його діяльності. Звідси виведений об’єкт впливу з боку керуючої системи – потенціал підприємства, що формується для забезпечення виконання завдань на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях з метою забезпечення збалансованого розвитку його діяльності. Рівновага як стан потенціалу формується під впливом прямих та зворотних зв’язків з інноваціями, реалізація яких приводить в дію механізм забезпечення сталого розвитку підприємства. Звідси отриманий висновок про співвідношення рівноваги та сталого розвитку підприємства як змісту та форми, відповідно. Сфокусовано увагу на ключовій тезі про те, що сталий розвиток як рух підприємства від одного рівноважного стану до якісно іншого, вищого за рівнем розвитку стану рівноваги не є самоціллю, а підпорядковується реалізації мети діяльності підприємства. Практична значимість статті полягає у визначенні принципів забезпечення сталого розвитку підприємства, які передбачають збалансованість його економічних, соціальних та екологічних стратегічних орієнтирів ведення бізнесу; підтримку достатнього рівня самофінансування; впровадження інновацій як ключового інструменту подолання кризи та забезпечення стійкого розвитку.

Ключові слова

сталий розвиток, рівновага, потенціал, підприємство, нестабільність, менеджмент.

JEL classification: D590; G390; M290; O100; DOI: 10.32680/2409-9260-2023-3-4-304-305-7-12

УДК: 658.5:338.121

Література

1. Бондарчук Л. Ф., Бондарчук С. П., Білик О. С. Особливості організації сталого розвитку підприємств в умовах налагодження соціального діалогу та моніторингу безпеки. Формування ринкових відносин в Україні. 2022. № 5. С. 92–100.
2. Горбаль Н. І., Ломага Ю. Р. Циркулярна економіка – основа сталого розвитку підприємств. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Проблеми економіки та управління. 2022. Т. 6, № 1. С. 9–24.
3. Пашкевич М. С., Лі Г. Визначення завдань сталого розвитку підприємства в умовах європейської моделі біоекономіки. Проблеми економіки. 2021. № 4. С. 134–140.
4. Князь С. В., Тиркало Ю. Є., Фільц О. Ю. Концепція сталого розвитку та її корисність для розробки механізму контролю в системі управління підприємством. Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія : Економічні науки. 2021. № 11(1). С. 58–66.
5. Коваленко Н. В., Ходаківська О. В., Зось-Кіор М. В., Клименчукова Н. С. Операційна діяльність на основі методів критичної оцінки підприємства в умовах глобалізації, міграційних ризиків, сталого розвитку та управління інноваційними змінами. Формування ринкових відносин в Україні. 2022. № 2. С. 164–170.
6. Ольшанська О. В., Пузирьова П. В. Фінансування інноваційної діяльності як чинник забезпечення фінансово-економічної безпеки промислових підприємств в умовах сталого розвитку. Формування ринкових відносин в Україні. 2021. № 11. С. 42–51.
7. Пашкевич М. С., Лі Г. Теоретичне обґрунтування моделей участі підприємств у досягненні глобальних цілей сталого розвитку. Бізнес Інформ. 2021. № 12. С. 184–190.
8. Гудзь Т. П. Теорія і методологія формування фінансової рівноваги підприємства: монографія. Полтава: ПУЕТ, 2018. 463 с.
9. Жосан Г. В. Адаптивний менеджмент і сталий розвиток: взаємозв’язок понять у контексті управління діяльністю підприємства в умовах невизначеності. Бізнес Інформ. 2021. № 3. С. 179–187.
10. Нусінов В. Я., Олюха В. Г., Буркова Л. А., Шепелюк В. А. Запобігання банкрутству підприємств як складова сталого розвитку. Економіка та право. 2021. № 4. С. 18–31.
11. Погорелов Ю. С., Козаченко Г. В. Інструментарій сталого розвитку підприємства в умовах кризи. Бізнес Інформ. 2021. № 4. С. 285-293.
12. Геєць В. М. Про єдність і суперечності у розвитку суспільства, держави та економіки. Економіка України. 2012. №11. С. 4–22.
13. Звєряков М. І. Теоретична парадигма сталого розвитку та українські реалії. Економіка України. 2018. №10. С. 10–31.
14. Meyer K., Hessel M., Lorsch D. (1996). Corporate governance: owners, directors and employees of a joint-stock company. London. 48 p.
15. Drucker, P. F. (1963). Managing for business effectiveness. Harvard Business Review, 41(3), 53–60.
16. Садченко О. В. Управління фінансовими потоками підприємств та держави в умовах сталого розвитку. Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. 2021. Т. 20, вип. 2. С. 81-97.
17. Будько О. В., Кукса Ю. А. Формування інформаційного забезпечення управління сталим розвитком підприємства. Економічний вісник Дніпровського державного технічного університету. 2021. № 2. С. 54-61.